ЯКЩО НЕ Я - ТО ХТО?
Нещодавно на 88 році життя відійшов у вічність український вчений Омелян Іванович Вишневський. Професор Вишневський відомий як автор численних праць, у яких він розвинув педагогічні ідеї Костянтина Ушинського, Григорія Ващенка, Софії Русової; як дослідник педагогічної спадщини Івана Франка, співзасновник Всеукраїнського педагогічного товариства імені Григорія Ващенка.
18 лютого 2019 року в ОЗ «Твіржанський ЗЗСО І-ІІІ ст. - ЗДО», відбулися педагогічні читання на тему «Омелян Вишневський – український вчений та педагог». Учений і педагог О.І. Ващенко залишив нам неоціненний інтелектуальний спадок. Це біля 200 педагогічних праць: підручників, посібників, нарисів, статей. Проф. О. Вишневському долею було визначено працювати для майбутнього, що можливо тільки в умовах свободи, до того ж професор відважно брав на себе велику відповідальність за плоди своєї праці. Він почував себе завжди людиною вільною. Ніколи не шукав власної вигоди, умів з гідністю нести тягар особистої свободи. Усвідомлено переймався Франковим “Якщо не я – то хто?”, і невтомно, спокійно й вільно засівав свою ниву.
Пам'ятаю до сьогодні, як ми, студенти-філологи, слухали лекцію тоді ще доцента Дрогобицького педагогічного інституту імені Івана Франка Омеляна Вишневського.Було цікаво і життєво мудро!
Нещодавно на 88 році життя відійшов у вічність український вчений Омелян Іванович Вишневський. Професор Вишневський відомий як автор численних праць, у яких він розвинув педагогічні ідеї Костянтина Ушинського, Григорія Ващенка, Софії Русової; як дослідник педагогічної спадщини Івана Франка, співзасновник Всеукраїнського педагогічного товариства імені Григорія Ващенка.
18 лютого 2019 року в ОЗ «Твіржанський ЗЗСО І-ІІІ ст. - ЗДО», відбулися педагогічні читання на тему «Омелян Вишневський – український вчений та педагог». Учений і педагог О.І. Ващенко залишив нам неоціненний інтелектуальний спадок. Це біля 200 педагогічних праць: підручників, посібників, нарисів, статей. Проф. О. Вишневському долею було визначено працювати для майбутнього, що можливо тільки в умовах свободи, до того ж професор відважно брав на себе велику відповідальність за плоди своєї праці. Він почував себе завжди людиною вільною. Ніколи не шукав власної вигоди, умів з гідністю нести тягар особистої свободи. Усвідомлено переймався Франковим “Якщо не я – то хто?”, і невтомно, спокійно й вільно засівав свою ниву.
Немає коментарів:
Дописати коментар